07 листопада 2018
Стаціонарна медична допомога жителям Срібнянського району надається центральною районною лікарнею потужністю 67 ліжок (20 — терапевтичних, 20 — хірургічних, 10 — неврологічних, 10 — гінекологічних, з них 4 — патології вагітних, 7 — дитячих).
В лікарні працюють 145 осіб, з них 14 лікарів, 62 медичних сестри, 35 молодших медичних працівників та 34 інших.
Срібнянська центральна районна лікарня має безстрокову Ліцензію МОЗ України на медичну практику, пройшла акредитацію на I кваліфікаційну категорію, має Свідоцтво про атестацію клініко-діагностичної лабораторії, підтвердила Ліцензію на використання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на найближчі 5 років та Ліцензію на право провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання.
Згідно Постанови КМУ від 25.11.2015 року №1024 «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними ліжками у розрахунку на 10 тис.населення», рішенням сесії Срібнянської районної ради від 28.12.2016 року проведено оптимізацію ліжкового фонду ЦРЛ. На даний час забезпеченість ліжками на 10 тис.населення становить 59,3 при розрахунковому нормативі 60.
Якщо проаналізувати історію розвитку медичної служби на Срібнянщині, то літопис її ведеться з 1875 року. У той час у с. Іванківці (був тоді там волосний центр) відкрилась волосна лікарня на 10 ліжок, але згодом з Іванківець була переведена в Срібне, кількістю теж 10 ліжок з трьома медиками: лікарем, медичною сестрою і санітаркою.
Починаючи з 1910 року, головним лікарем Срібнянської лікарні працював Микола Іванович Вороний, на зміну якому згодом прийшов Леонід Петрович Золотницький. Ним було дуже багато зроблено для розвитку медичної служби на Срібнянщині. Під час війни він залишився на окупованій ворогом землі і продовжував бути лікарем, надаючи допомогу людям. З розповідей очевидців, багатьом срібнянам допоміг уникнути фашистської розправи.
Ще в 1924 році на Срібнянщині медичну допомогу населенню надавали троє медиків. З них Леонід Петрович з дружиною Галиною Василівною – «жіночим лікарем». А вже перед війною лікарняних ліжок збільшилось до 25, а медперсоналу до 17 чоловік.
По закінченню війни колектив медиків нашого району поповнився новими здібними кадрами, більшість яких пройшли грізну школу війни. Серед них Катерина Омелянівна Олефір, Галина Кіндратівна Пархоменко, Парасковія Герасимівна Шкідіна, Ганна Михайлівна Мостова, Віра Андріївна та Василь Ноєхович Скітневські, Михайло Васильович Зайцев, Василь Пилипович Смирний, Олександр Григорович Коверник, Уляна Павлівна Корнета, Юлія Матвіївна Кайдаш, Варвара Павлівна Сухенько, Олександра Костянтинівна Сивочка, Зінаїда Панасівна Щербина, Віра Андріївна Розумець. Взірцем людяності, доброти, працелюбності й відданості обраній справі були вони для молодшого покоління медиків.
А це імена головних лікарів районної лікарні за період її існування: Леонід Петрович Золотницький, Емануїл Львович Брейбурд, Василь Сергійович Зуб, Іван Петрович Сакун, Іван Григорович Куделя, Григорій Михайлович Ковальчук, Іван Васильович Бурдейний, Олександр Михайлович Декрет, Микола Петрович Діденко.
Людям із порушенням зору
.jpeg)
