Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://sribadm.cg.gov.ua/old

17 липня 2018

 

Кобзарське мистецтво

Кобзарство – унікальне явище не лише української, а і світової культури. Його носії – кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. 

Відношення до кобзарів в народі було особливим. В українському фольклорі назавжди закарбувався образ козака Мамая – умілого воїна, бандуриста, образ Мамая – це втілення непоборності українського народу. Ще один тип кобзаря – сліпий дідусь, який зберігає пам’ять багатьох поколінь і втілює в собі мудрість українського народу. Світогляд народних співців значною мірою обумовлював їх репертуар, ідейну спрямованість виконуваних ними творів, в основному це були думи, які оспівували хоробрість запорізьких козаків. Значну роль в розвитку дум, як жанру, відіграли співочі братства, які об’єднували кобзарів і лірників.

Срібнянщина зробила неоціненний вклад в розвиток кобзарського мистецтва. Відомий на весь світ кобзар Остап Вересай (1803-1890), син незрячого кріпака Микити Вересая, народився у селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер Срібнянського району на Чернігівщині).

Довгий час жив у Сокиринцях. Село належало поміщикам Галаганам. Родина часто запрошувала кобзаря грати на вечорах. Так він познайомився із Пантелеймоном Кулішем, який записував від нього думи. Вони листувалися: за сліпого кобзаря писав лакей під його диктовку. Куліш наполіг, аби той зберігав кожне Вересаєве слово незмінним. Особливо кобзар здружився із художником Левом Жемчужниковим. Той написав про нього в журналі "Основа". Тарас Шевченко 1860-го надіслав Вересаєві гроші й "Кобзаря" із написом "Брату Остапу від Т. Шевченка". 

Г. П. Галаган влаштовує Вересаєві концерти в Києві. В репертуарі  кобзаря Остапа Вересая: "Про бурю на чорному морі", "Про втечу трьох братів з Азова", "Про Хведора Безродного-бездольного", "Про вдову і трьох синів", "Про отчима, сестру і брата бездомного", "Про невольника". Виконував духовні, повчальні та гумористичні пісні. 

 
Остап Вересай з дружиною, 1873 рік. м. Київ

 

 

Сучасні звуки кобзи

Срібнянщина, як Батьківщина Остапа Вересая, приділяє увагу на підтримку та популяризацію кобзарського мистецтва. 
Справжньою традицією стало проведення кобзарських свят. Щоб послухати український спів під звуки кобзи, до Сокиринець з’їжджаються гості з усіх куточків України. Уже не один рік поспіль цей потужний мистецький захід, який проводиться на честь відомого кобзаря, уродженця Срібнянської землі – Остапа Вересая, збирає кращих бандуристів, народних співців та музикантів не лише нашої області, а й всієї країни, щоб мелодійним звучанням цих споконвічних символів волелюбності українського народу наповнити серця тих, хто несе в собі любов до цього унікального виду мистецтва.

Перед початком концертної програми члени офіційної делегації віддали данину шани і поваги співцям волі і боротьби нашого народу, його славетного минулого, вклонились та поклали квіти до пам’ятного знаку українським кобзарям, а також до могили Остапа Вересая. Згадуючи драматичні події історії України, про які нові покоління кобзарів ще напишуть думи і пісні, почесні гості поклали квіти до пам’ятних знаків жертвам Голодомору та загиблим у Другій світовій війні.

На честь відкриття VII Всеукраїнського фестивалю кобзарського мистецтва «Вересаєве свято», вшановуючи геній Остапа Вересая, відбувся патріотичний флешмоб – виконання безсмертного твору Великого Кобзаря, великого сина України Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».

Концертну програму фестивалю продовжили виступи професійних та аматорських колективів з 6 областей України.

Розпочала програму фестивалю Національна заслужена капела бандуристів України ім. Георгія Майбороди . Всього ж на фестивалі було представлено 27 творчих колективів та солістів.

Гостей фестивалю зустрічали різноманітні тематичні виставки майстрів декоративно - прикладного мистецтва, експозиції Срібнянської територіальної громади. 

 
 
 
 
 
 
Для тих, хто цікавиться життям та творчістю Остапа Вересая,  створений туристичний маршрут в с. Сокиринці «Остап Вересай – народний Гомер, видатний кобзар України». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Могила Остапа Вересая, с. Сокиринці, сучасний вигляд

 


Парк у Сокиринцях. Пам’ятник Остапу Вересаю